Канівські гори

Не зістарились з часом, лише гордістю стали
Для людського завзяття вільних, гордих краян.
Про козацькую славу кобзарі тут співали,
Про красу Придніпров’я тисне кнопки баян.

Від славетних походів козаки спочивають,
Що громили ординських, чужоземних катів.
Дух козацьких гетьманів у піснях величають,
У баладах і думах український наш спів.

Найсвятішою стала гора славна – Чернеча:
Де спочити навіки заповів наш Тарас. 
Уклонімося низько перед прахом Предтечі,
Його Слово пророче до борні кличе нас.

Ви найкращі у світі, наші Канівські гори,
Наймиліші й безцінні ви для кожного з нас.
Зі святою любов’ю бережімо простори,
Як зберіг Україну нам Великий Тарас.

Віра Носенко
12.08.2018