Відомий громадський активіст з Черкас знайомить із банними традиціями різних народів

Відомий черкаський громадський активіст та журналіст Вадим Комаров на своїй сторінці у Facebook знайомить із банними звичаями різних народів світу:

У багатьох народів є свої традиції лазні, які іншим можуть здатися дивними, а деколи і непристойними. Чи не в кожній країні, зайшовши до місцевої бані, наша людина відчує себе як удома.

Троє в японській бочці

Найбільш «безсоромними» нашій людині можуть здатися традиційні японські лазні. Баня-ванна фурако — це велика дерев’яна бочка, наповнена водою. Нерідко цю воду брали з гарячих термальних джерел. Щоб не міняти воду кожен раз після миття однієї людини, миття з милом і мочалкою проводиться заздалегідь.

У фурако може сидіти вся сім’я або просто кілька людей, якщо бочка розташована в громадській лазні, для цього в бочці з боків знаходяться лавочки.

У громадських японських лазнях в старовину були дівчата-служниці, які надавали відвідувачам і інтимні послуги. Деякі розважальні заклади Японії продовжують цю традицію і зараз. Вони називаються «мильна країна»? і в них клієнтів миють, а потім «розважають».

Однак не у всіх лазнях служительки є дівчатами легкої поведінки. Іноді дівчат вважають за краще наймати тому, що жінкам було б некомфортно користуватися послугами чоловіків-банщиків. При цьому інтимної складової може і не бути — супроводжуючі покажуть, як треба користуватися лазнею, простежать за тим, щоб в бочці з гарячою водою відвідувачам не стало погано, додадуть в воду ароматичні масла, зроблять масаж.

Зараз більшість громадських лазень в Японії (Сента) розділене на чоловічу і жіночу половини, хоча так було не завжди: на протязі століть відповідні закони то затверджувалися, то знову скасовувалися. У сенто можуть бути великі басейни з підігрітою водою.

До багатьох лазні-Сента заборонено входити людям з татуюваннями, так як їх можуть запідозрити в приналежності до мафії. Збереглися і окремі заклади, де не вітають іноземців.

Лазнева рівність

У багатьох європейських лазнях немає поділу на чоловічі і жіночі зони — всі сидять в одній кімнатці або плескаються в одному басейні.

У Німеччині багато лазні розташовані в зонах з термальними водами. Зазвичай вони розділені на дві половини: в одній знаходяться басейни і водні атракціони, в іншій — власне сауни і парильні. Купальні костюми дозволені тільки в басейнової частини. А прийти в лазню в купальнику — нонсенс. На дверях приміщення, де прийнято сидіти роздягненими, зазвичай написані літери FFK — Freikörperkultur — «Культура вільного тіла».

Самі сором’язливі можуть обмотатися бавовняним рушником — німці не схвалюють синтетику, вважаючи, що вона зводить нанівець лікувальний ефект лазні. Але зазвичай ніхто ні на кого не дивиться — в лазні всі рівні. Швидше, будуть дивитися на загорнутого в рушник гостя.

У німецькі лазні ходять всією сім’єю, тому в одній парильні можуть бути і підлітки, і їхні батьки, і зовсім маленькі діти. Іноді, втім, влаштовують «жіночі дні», коли чоловіків в банний комплекс не пускають.

Шуміти в німецьких лазнях не можна — це заважає розслаблятися іншим гостям.

Варто сказати, що в XV-XVII ст. на Русі в лазнях теж практикувалися спільні миття чоловіків і жінок, а імператорський указ, який забороняв митися всім разом, вийшов тільки при Катерині II в 1782 р До цього указ Урядового Сенату від 1741 року успіху не мав. Остаточно цей звичай зійшов нанівець тільки в епоху Олександра I.

У лазню — за важливими контрактами

У Фінляндії не прийнято відмовлятися від запрошення в сауну. Там, як і в Німеччині, сидять «в чому мати народила», і статус сусіда не береться до уваги. Сауна є навіть в будівлі парламенту. Кажуть, що до 80-х років по четвергах засідання парламенту проводилися саме там. Все консульства і посольства Фінляндії за кордоном мають власні сауни.

Так що якщо є мета підписати з фіном важливий договір або обговорити будь-яку проблему, доведеться йти з ним в сауну. Саме там зазвичай закриті і не дуже люблять йти на контакт фіни розкріпачуються і охоче ведуть складні переговори. Колишній президент Фінляндії Мартті Ахтісаарі любив обговорювати найсерйозніші питання з іноземними політиками саме в сауні. Всі міністри та президенти сиділи при цьому, як і належить, голими. А Микиті Хрущову в 1960 році довелося пропаритися в сауні фінського посольства п’ять годин поки він і президент Урхо Кекконен не дійшли згоди з важливих питань.

Сім’ї ходять в сауну разом, а в громадських саунах чоловіки і жінки паряться окремо. Багато фінів ображаються, коли говорять про інтимні стосунки в саунах, вважаючи, що це думка прийшло в 70-і роки з Німеччини.

У Фінляндії є навіть плавучі сауни, які не рекомендується відвідувати людям, чутливим до хитавиці.

Гей-сауни

У Швеції довгий час існували спеціальні сауни-клуби для людей з нетрадиційною орієнтацією. У 1987 р їх заборонило уряд, посилаючись на поширення ВІЛ-інфекції, але в 2001 р заборону зняли. Влада порахували, що за час заборони не відбулося ні різкого збільшення показників захворюваності, ні різкого їх зниження. Ще одним аргументом «за» дозвіл стало те, що безладні зв’язки в випадкових місцях несуть набагато більший ризик.

У США подібні лазні також існували і були заборонені в середині 80-х в Нью-Йорку (1985 г.) і Сан-Франциско (1984 г.). У Великобританії гей-сауни функціонують і зараз: найбільша мережа знаходиться в Лондоні і називається Chariots. У них є басейни, парні, масажні кабінети. Сауни цієї мережі працюють цілодобово.

Подібні заклади є в багатьох країнах світу. Кілька років тому BBC повідомило, що в Римі в історичному палаццо сусідять відома гей-сауна та відділ Ватикану.